11:30 с≥ли в маршрутку на зал вокзал≥, ≥ в путь!...на кордон≥ ми опинились приблизно в перш≥й годин≥. ј о шост≥й за  иЇвом (в 5 за ¬аршавою) вже в ѕеремишл¤ в≥дправл¤вс¤ наш поњздЕ.квитк≥в на нього ми не мали. ≤, хоч ≥ переконувала нас мо¤ однокласниц¤, що у пол¤к≥в проблем з квитками не ≥снуЇ, ¤ то соб≥ у¤вл¤в так, що потр≥бно висто¤ти в черз≥ ≥ всеодно в≥зьмеш квиток. ј черги в ”крањн≥ величеньк≥, тому хот≥лось добратись до польського вокзалу ¤комога скор≥шеЕ.гл¤нули ми на чергу на п≥шому переход≥: величенькаЕза словами прикордонник≥в, на наш≥й сторон≥ вона менша н≥ж та, що на польськ≥й, але за три години ми перейдемо. Ћюди ж це заперечували, ≥ казали, що черга на пТ¤ть-ш≥сть годин. ј в напл≥чниках в нас було на дв≥ пл¤шки та один блок сигарет б≥льше, понад дозволену нормуЕ.добре, що не встигли њх позбутись, що спочатку, з перел¤ку (тобто з метою м≥н≥м≥зац≥њ потенц≥нихњ проблем при перетин≥ митного контролю) подумували. ..тому стали в чергу перед вТњздом на кордон, чекали автобус. ѕрикордонник вт≥шив, що так чекати можемо ≥ 5 годин, але люди заспокоювали, що автобус пустий вже на п≥дњзд≥, ≥ що вс≥ туди вл≥зутьЕ.к≥льк≥сть оч≥куючих нас л¤кала, але ≥ншого вибору в нас не залишалось.  оли п≥дњхав У≤карусФ, люди полет≥ли до дверей, ¤к до звичайноњ маршрутки. ѕоловина м≥сць у ньому ще були в≥льнимиЕмен≥ з нас чотирьох довлеось зайти першим, ≥ п≥сл¤ мене вод≥й каже, що б≥льше людей не бере. ƒобре, що в≥н ви¤вивс¤ або просто доброю людиною, або шанувальником футболу (а, швидше за все, ≥ одне ≥ ≥нше), ≥ почувши, що ми њдемо разом, не запропонував разом чекати наступного автобуса, а дозволив ус≥ с≥сти в його салон.  оштуЇ то задоволенн¤ 10 гривень, ≥ доњхати можна до головного вокзалу в ѕеремишл≥. —≥ли ми в автобус≥, ≥ згадали наш≥ маршрутки, сауни, що ми т≥льки там не згадувалиЕ.було таке враженн¤, що попали в пекло. ƒобре, що сто¤чих пасажир≥в не брав. ƒо митного догл¤ду украњнц¤ми не дочекалисьЕ.вискочили ≥ востаннЇ перед закордоном посмакували льв≥вського пиваЕвоно було, ¤к пор¤тунок. “ак ≥ весь догл¤д пройшли з пивом. ƒал≥ проњхали к≥лька метр≥в до польськоњ територ≥њ. «айшла пан≥, позбирала паспорти, пот≥м повернула, ≥ почавс¤ перед польським митним догл¤домЕстриптиз. Ќаш≥ ж≥нки вм≥ло почали ховати блоки сигарет в л≥фчики, топ≥ки, б≥к≥н≥, стр≥нги, портки, панталони, панчохи та в ≥нш≥ м≥сц¤, ми до цього не пильно пригл¤дувались, вир≥шили за той час перекусити. ѕри догл¤д≥ переживали, щоб не перераховували наших запас≥в, ≥ не виникло проблем. јле, даремно, пот≥м ми пошкодували, що не перевищили норму вдв≥ч≥. Ќаш≥ пакунки догл¤нули лише поверхнево..≥ за мить автобус в≥дТњжджаЇ з митниц≥, та пр¤муЇ до ѕеремишл¤. ћи щаслив≥, бо встигаЇмо на поњзд ≥з запасом. «а дв≥ст≥ метр≥в п≥сл¤ кордону салон покинуло 80% пасажир≥в. ÷ього дн¤ вони ще раз або два точно повертались в ”крањнуЕ.ѕрињхали, швидко зор≥Їнтувались, купили квитки та п≥шли в м≥сто перекусити. ¬ парку, неподал≥к вокзалу, розклали св≥й ст≥л, розпочали У’ортицюФ. ѕольськ≥ п≥дл≥тки, ¤к≥ проходили поруч, бажали ”крањн≥ пройти ¤комога дал≥. Ѕуло приЇмно ?. √уст≥ темн≥ хмари змусили нас жувати швидше, ми посп≥хом прибрали Уст≥лФ, та п≥шли до поњзда. ѕот≥м роз≥брались в систем≥ визначенн¤ м≥сць, обрали соб≥ купе, та згадали, що так ≥ не сфотографувались, згадали коли за в≥кнами лило, ¤к з в≥дра. јле це нас не зл¤кало, маючи в запас≥ ще хвилин дес¤ть ми поб≥гли в м≥сто, та сфотографувались на фон≥ вокзалу. ‘отографувала нас ¤кась полька, ¤ка лише з другого разу зрозум≥ла, що ми в≥д нењ хочемо. ѕовернулись в поњзд, ще встигли помитись у фонтанчиках на перон≥, ≥ вирушили в путь. ” вагон≥ було багато украњнц≥в, але жоден з них не њхав на футбол ?. ƒорогою н≥чого ц≥кавого не в≥дбувалось: ми њли та пилиЕчекали  ракова, де нас мала зустр≥ти мо¤ однокласниц¤. ѕ≥д час розмови з нею вир≥шили сфотографуватись. јле поњзд вже починав рушати. ѕров≥дниц¤ (точн≥ше- кондуктор, бо пров≥дник≥в там немаЇ) кричала, що не встигнемо сфотографуватись, але це вже на нас не д≥¤ло, ми спок≥йно сфотографувались та заскочили на хочу в поњзд, ≥ поњхали дал≥.  ≥нцева зупина Ц ѕознань. ћолодшим (за стежем у вињздах), було запропоновано п≥ти в хв≥сть поњзда та перев≥рити чи Ї в≥льн≥ купе, бо ми бачили, ¤к невблаганно зростала к≥льк≥сть пасажир≥в в нашому вагон≥. ѕроде молодш≥ захот≥ли бути розумн≥шими ≥ н≥куди не п≥шли. ћи з –омою њхпокинули, ≥ п≥шли шукати в≥льн≥ м≥сц¤ сам≥. Ќа ранок ви¤вилось, що Урозумн≥ш≥Ф кун¤ли в нашому купе сид¤чи, ще з чотирма пасажирами, а Удурн≥ш≥ та досв≥дчен≥ш≥Ф добре виспались у в≥льному купе без жодних супутник≥в. ¬ ѕознан≥ на пересадку було хвилин 10-20, тож знайшли наш пот¤г без проблем. —≥ли, ≥ њхали до —луб≥це. “обто, планували њхати, проте ¤кийсь добрий украњнець, ¤кий кожну свою фразу супроводжував пришелепкуватим см≥хом, сказав нам, що можна доплатити кондуктору (не той вар≥ант Убез квиткаФ, до ¤кого ми звикли, а оф≥ц≥йно) ще 3 чи 5 злотих, ≥ можна њхати до ‘ранкфурта на ќдер≥. ƒо його поради ми прислухались. я пробував нат¤кнути кондуктору на вар≥ант Удешевше без квиткаФ, але в≥н або прикидавс¤ нерац≥ональним, або справд≥ не розум≥в. ј ми ≥ не напол¤гали, ≥ так добре, що кордон не довелось переходити п≥шки. ƒорогою до поњзда с≥дали лише д≥вчата (чи на останн≥й дзв≥нок чи на врученн¤ диплом≥в)Е.але жодна не п≥дс≥дала до нашого купе. ј на п≥в дороги п≥дс≥ла до нас ¤кась с≥мейна пара середньопенс≥йного в≥ку. ѕерла, ¤ку вони видали: чолов≥к каже Уто хлопц≥ њдете з рад¤нського союзу на футболФ??Е—тара його виправила. јле, всеодно, було не надто приЇмно.
          «Т¤вивс¤ польський прикордонник, проштампував паспорти. ≤ ось, за в≥кном р≥каЕ.на берегах прикордонн≥ стовпц≥, м≥ст, ще трохи ≥ Ц к≥нцева станц≥¤: Frankfurt-am-Oder. ћи в Ќ≥меччин≥. ¬≥дразу це в≥дчуваЇмо: на перон≥ нас зустр≥чають н≥мецьк≥ прикордонники та митники: вз¤ли паспорти, провели через своњ сканери, передали про нас ≥нформац≥ю по рац≥њ та побажали приЇмного перебуванн¤ im Deutschland.
          ћи вийшли на вокзал≥, окупували невеличку лавочку на зупинц≥ автобуса, купили квиточок на Ѕерл≥н, ≥ вир≥шили в≥дпочити. ’то сид≥в на лавочц≥, ≥ гр≥вс¤ ан сонечку, а хто поб≥г фотографувати церкву, ¤ка вигл¤дала Їдиною ц≥кавою буд≥влею цього м≥ста. “ак ≥ було, за словами, ¤кий продавав п≥цу поруч з вокзалом. ¬≥н порекомендував њхати ¤комого швидше в Ѕерл≥н, та сходити в кудам. ¬ Ѕерл≥н ми поњхали, а на кудам не вистачило часу (а може бажанн¤Е).
          ќтож, дочекались ми електрички (нехай у вас не виникаЇ асоц≥ац≥њ з тими антикварними собаками, що повзають по наших кол≥¤х), с≥ли ≥ вирушили в путь. «азначу, що нам повезло, бо на вих≥дн≥ там д≥Ї груповий квиток УЅрандербург т≥кетФ, ¤кий дл¤ вс≥х коштував приблизно 18-20 Ївро. “ому, подорож до столиц≥ Ќ≥меччини ви¤вилась на такою дорогою, ¤к нам њњ описували в ”крањн≥. √одина часу Ц ≥ ми вже п≥дњжджаЇмо до головного вокзалуЕ.по дороз≥ смс-ками контактуЇмо з УстарикамиФ, ¤к≥ в були Ѕундсес≥ з початку чемп≥онату, ≥ ласкаво запропонували нам своњ апартаменти в Meininger Hostel. ¬ шестим≥сному номер≥ њх було четверо. јле, н≥ч п≥сл¤ матчу ”крањна-“ун≥с там провело 9 ос≥б. ўоправда вс≥м одночасно поспати невдалось (ну може х≥ба ¤кусь годинку). Ѕо поки одн≥ вечер¤ли сардинкою, хл≥бцем та У’ортицеюФ, ≥нш≥ лише шукали дорогу додому.  оли ж знайшли њњ, то перша Упорц≥¤Ф ультрас спала, а за харчуванн¤ вз¤лась наступна. јле, про це Ц згодом.
          “≥льки ми вийшли на потр≥бн≥й станц≥њ метро (чи трамваю Ц це вже ¤к хто називаЇ њхн≥ Bahn-и), в≥дразу в≥дчули передматчеву атмосферу: њздило багато машин з тун≥ськими прапорами, зустр≥чались люди в тун≥ських кольорах. У”крањнськуФ ми зустр≥ли лише 1 машину, ≥ то, назвати њњ украњнською ¤зик не повертаЇтьс¤: сид≥ла там ¤кась гопота, ≥ в≥тала нас под≥бними словами: Упацани, нармальна шо панаЇхал≥, ми тоже будЇм сматрЇть футболФ. ўе мить, ≥ нас зустр≥чаЇ Ѕ≥нт, ми заходимо в апартаменти, миЇмось, бриЇмось, нањдаЇмось, але не напиваЇмось (лише тр≥шки, дл¤ Уза¬ќƒ »Ф), ≥ потроху збираЇмось на стад≥он. ƒехто йде в центр Ѕерл≥ну, а ми поњхали в≥дразу до стад≥ону, де мали здзвонитись з Ќаташею (internet-Freundlin з  азахстану, ¤ка маЇ н≥мецьке громад¤нство, ≥ вже довгий час там живе) та Ќаталею (льв≥вТ¤нка, ¤ка пройшла з≥ мною, ћар≥ком ≥ ћалим мармароський хребет, а це - непогане випробуванн¤ на ст≥йк≥сть. Ќа час чемп≥онату вона працювала в ћюнхен≥, проте знйшла час прињхати на футбол). ≤ чим ближче до матчу, тим б≥льше починаЇ зТ¤вл¤тись в пол≥ зору украњнц≥в: ≥ розфарбован≥ ≥ не дуже, ≥ в кольорах, ≥ casualsЕвс≥х потроху. “р≥шки ми не роз≥брались в схем≥ њхн≥х трамвањв-метро, ≥ зањхали на дв≥ зупинки дал≥, н≥ж потр≥бно було робити пересадку, ≥ ввели в оману також ¤когось украњнського ем≥гранта з доньками. ѕоки повертались, то втратили досить багато часу, перед стад≥оном Ќаталю з Ќаташею знайти було нереально, безпредметн≥ дорог≥ розмови по телефону н≥ до ¤кого результату не привели, ≥ ми домовились зустр≥тись п≥сл¤ матчу. ‘отографуЇмось на фон≥ стад≥ону, ≥ мчимось на трибуни: пройшли один кордон контролю, наступний, ≥ ось вже шукаЇмо вх≥д в наш сектор. ўе хвилька, ≥ потрапл¤Їмо на заповнену восьмидес¤титис¤чну вируючу чашу, ¤ка готуЇтьс¤ до виконанн¤ державних г≥мн≥в. ћен≥ в≥дразу попадаЇтьс¤ на оч≥ розт¤гнута роза УBandera UltrasФ, ¤к≥ ми зробили соб≥ спец≥ально дл¤ ц≥Їњ поњздки. —пускаюсь до нењ, в≥таюсь з св≥оњм сп≥вроб≥тником, ≥ б≥л¤ нього сп≥ваю з к≥лькома тис¤чами украњнц≥в г≥мн нашоњ ƒержави. ¬≥дчутт¤ неймов≥рне. Ќа трибунах прапори ≥снуючих та не≥снуючих держав.Евидно, що матч викликав зац≥кавленн¤ у представник≥в багатьох нац≥й (або просто квитки випадково у нихопинились). ќдним словом, були там ≥ непотр≥бн≥ люди. ¬ нашому сектор≥ сид≥ли трикол≥рн≥ Ут≥п≥чниЇ русск≥ЇФ, ≥ њм не подобалось, що ми стоњмо, заважаЇмо дивитись футбол (сучасним сленгом Ц кузьм≥ч≥ обурювались). ћ≥ж р¤дами сто¤ти було важко, пост≥йно натовп виштовхував на сходи,а стюарти п≥нились, бо це заборонено. ѕопри це, в≥дфанат≥ли ми весь матч. ¬ перерв≥ до нас приЇмдналась натал¤, ¤ку зм≥г в≥дшукати ћалий. ѕриЇмно було, коли п≥сл¤ гри вс¤ команда п≥дб≥гла п≥д сектор под¤кувати за п≥дтримку. —тад≥он опуст≥в, а ми ще довго сп≥валиЕ ѕот≥м зустр≥лись з≥ вс≥ма знайомими, хто був на цьому матч≥, пофотаграфувались трохи, та вир≥шили п≥ти в хостел та п≥дготуватись до св¤тковоњ ноч≥. «важаючи на те, що його власником був “ун≥сець, та настр≥й у нього був не найкращий, то ми вир≥шили розд≥литись: половина залишилось чекати на вулиц≥, ≥нша половина п≥дн¤лась дл¤ перевд¤ганн¤ та легкоњ вечер≥, а за одно, щоб вз¤ти б≥леньку з собою, та в≥дсв¤ткувати перемогу зб≥рноњ на вулиц¤х найб≥льшого м≥ста н≥меччини. «важаючи на Ќатал≥ну фотосес≥ю, наш≥ приготуванн¤ дещо зат¤гнулись, але це настрою тим, хто чекав не з≥псуло. «а п≥вгодини ми вже на перон≥ сто¤ли та радились, куди њхати. (¬ цей час ¤ з –омою (не хнаю нашо) вир≥шив позмагатись: хто швидше виб≥жить на ескалатор, ¤кий њде вниз. Ќа ф≥н≥шн≥й пр¤м≥й ¤ забув, що сходи зак≥нчились, ≥ добр¤че впавЕкульгав ще дв≥ години точно. “ому, рекомендую, ¤к когось ос≥нить така ≥де¤, в≥дмовитись в≥д нењ завчасно). ѕот≥м ми, за рекомендац≥Їю ÷ибул≥, п≥шли на Уп≥цу за 2,20Ф. ўоправда поки йшли до нењ, то часу втратили на вс≥ 4,40, але було св¤то, ≥ ми на це закрили оч≥. ѕ≥ца справд≥ була смачна, хоч ≥ не ≥тал≥йського, а турецького приготуванн¤. ћожливо так смакувала тому, що запивали њњ ми н≥мецьким У¬арштайнеромФ. —мачно поњвши, ми ще раз ≥ ще раз спов≥стили весь район про перемогу з≥бноњ, сп≥вали ≥ разом з перехожими украњнц¤ми, ≥ вирушили на фестиваль, прихопивше з собою сувен≥рний бокальчик з ц≥Їњ кнайпи. як ви¤вилось Ц на Fan Fest не впускаючть з своњм склом, тому довелось сховати його на г≥лл¤х дерев, неподал≥к входу. ≤, приЇмно, що до п≥зньоњ ноч≥ його н≥хто так ≥ не рухав. ѕ≥сл¤ того, ¤к попали на фан-фест, ¤ зрозум≥в, чим перебуванн¤ на чемп≥онат≥ запам¤таЇтьс¤. ‘ан‘ест Ц це багатодес¤титис¤чна дискотека п≥д в≥дкритим небом. ≤ в цей день дискотека належала ”крањнц¤м ! Ќаша Ќац≥¤ цв≥ла ≥ пахла, св¤ткувала на повну, повсюжу було чути украњнських п≥сень, ¤к≥ перепл≥тались з попсовим г≥мном мунд≥алю У‘≥налЇ!Ф.  ого т≥льки не зустр≥чали на ц≥й гул¤нц≥: ≥ ки¤н, ≥ одесит≥в, ≥ запорожц≥в, ≥ ..≥...≥Е про д≥аспору мабуть не варто розпов≥дати, бо давно в≥домо, що вона присутн¤ на вс≥х м≥жнародних матчах «б≥рноњ. «уст≥рли пана з Ўотланд≥њ, ¤кий багато розпов≥дав про майбутнЇ, ¤ке необх≥дне ”крањн≥, ≥ об≥ц¤в над≥слати л≥тературу бандер≥вську (але чомусь дос≥ немаЇ њњ ?), сп≥лкувались ≥з  атериною з ћанчестеRа, ¤ка казала, що сама прињхала спец≥ально на матч, правда пот≥м почала заговорюватись, коли перейшли на англ≥йську, з швейцарц¤ми сп≥вали У¬≥ва ”крањнаФ (¤кби т≥льки вони знали, що ми це будемо сп≥вати ≥ п≥сл¤ перемоги над ними..), з ним та й ≥ншими нац≥¤ми сп≥вали У„ервону рутуФ, У“ам п≥д льв≥вським замкомФ ≥ багато ≥ншогоЕ ќдним словом, св¤то вдалось. “ам же, нарешт≥, зустр≥лись з Ќаташею та њњ подругою. ƒодому вир≥шили йти десь в годин≥ четверт≥й. ѕоки ¤ з Ќаталею поб≥г за бокалом, то ћар≥к встиг пом≥н¤тись з англ≥йцем футболками (нашу УпластмасовуФ лотто на хай-квол≥т≥ амбро-≥нгланд. який анл≥йський loh попавс¤). ѕо≥тм з ћар≥ка ≥рландець чуть цю футболку не здер, сказавши, що дл¤ них англ≥¤ Ц аналог≥чно, що дл¤ нас рос≥¤. “им часом ми зн¤ли з г≥лок бокал, спробували зайти за нашими друз¤ми, але секюр≥т≥ не дозволила, мтоивуючи тим, що парк закрито. ≤ нав≥ть моњ спроби по¤снити, що друз≥ можуть вийти будь-¤ким з трьох виход≥в ≥ ми не попадемо в готель, дл¤ страж≥в ви¤вились неперконливими. ѕроте украњнськ≥ матюки вони розум≥ли чудово (або њх тон), ≥ просили мовчати та не ображати њх. ƒобре, хлопц≥в пот¤гнуло нал≥во, ≥ вийшли вони саме туди, де ми њх чекали. ѕоки доблукали до хостелу, поки с≥ли, попоњли, випили за вих≥д в одну-восьму, за забитий пенальт≥, за сух≥ ворота Ўовковського, за майбутню хорошу гру, за те, що вдалось зд≥йснити цей вињзд, ≥ заЕ(дал≥ не памТ¤таю, за що пили), одним словом √лечику не сподобалось, що ми пошепки фанат≥ли (ви¤вл¤Їтьс¤ нав≥ть пошепки можна заважати люд¤м спати), на вулиц≥ св≥тати почало, ≥ ми вир≥шили п≥ти перек≥марити. Ќам, св≥жоприбувшим, часу дл¤ сну ще трохи було, а от Ѕ≥нт енд компан≥ за годину повинн≥ були виходити та zuruck nach Ukraine.
          ѕрокинулись ми вже одинок≥ (пТ¤теро). «гадали, що перебуванн¤ в номер≥ включаЇ в себе сн≥данок. Ќевеличка розв≥дка, ≥ ми вже в повному склад≥ њмо булки з ковбасою, пласт≥вц≥ з молоком, с≥к з чаЇм, варенн¤ (все, що було, по к≥лька порц≥й. Уј шо нам, кабанамФ Ц згадались слова моЇњ одногрупниц≥). ≤ нас зовс≥м не бентежило, що оплачено лише за чотирьох, а нас пТ¤теро л≥кв≥довували н≥мецьк≥ харч≥ досить швидкоЕ ѕрил¤гли ще в номер≥, щоб Усало зав¤залосьФ. якась Унеб≥лаФ покоњвка в≥дкрила двер≥, щоб поприбирати, але, побачивши наш бардак, обурившись закрила двер≥, ≥ робила свою роботу в сус≥дн≥х номерах. ћи, ¤к ≥ належить, до дванадц¤тоњ зв≥льнили к≥мнату, попрощались з Ќаталею, домовились зустр≥тись з ‘лажком (прихильник У арпат", ¤кий навчаЇтьс¤ та працюЇ в Ѕерл≥н≥), занесли до нього наш≥ рюкзаки, погодились на люб¤зну пропозиц≥ю переночувати в нього (за що ми йому ƒ”∆≈ вд¤чн≥), ≥ в≥дправились на зустр≥ч з Ќаташею, щоб хоч тр≥шки подивитись Ѕерл≥н. “а часу було не так вже багато (Ѕерл≥н в к≥лька раз б≥льший за Ћьв≥в), тому лише тр≥шки прогул¤лись центром, та й п≥шли в кафе дивитись Ўвец≥¤ Ц Ќ≥меччина. ј пот≥м було св¤ткуванн¤ виходу Ѕундкст≥му до чвертьфаналуЕ це ¤к карнавал: кожна машина сигналить, ¬—≤ в кольорах н≥мецького прапору. «давалось, що в ц≥ хвилини не було н≥мц¤, ¤кий не св¤ткував перемоги своЇњ команди. ≤ так в≥дбувалось ц≥лу н≥ч. ƒругий матч дн¤: јргентина Ц ћексика ми дивились вже на фан-фест≥. ≈кран, здавалось, окупували месиканц≥, але це був не њх день. јргентина перемогла. ≤ аргентинц≥, разом з н≥мц¤ми веселились п≥д музику р≥зних д≥джењв. Ќам набридло ходити в цьому натовп≥, бо тр≥шки д≥стали пост≥йн≥ ≥ноземн≥ в≥танн¤ УчевченкоФ, Ув≥ва ”крањнаФ, ми були змучен≥, тому п≥шли до ‘лажка. ѕоки його вдома не було, то встигли ≥ на вс≥х мотоциклах навколо посид≥ти, ≥ ћалого розвести (б≥долаха, заснув на зупинц≥, а пот≥м прокинувс¤, ≥ не м≥г нас знайти, перел¤кавс¤ добр¤че). «а годинку п≥д≥йшов ≥ господар квартири, ми с≥ли в нього, попили чаю Ц на на бокову, в≥дсипатись п≥сл¤ важкого дн¤. ¬ранц≥ прокинулись, познайомились з його дружиною, допомогли њй перенести к≥лька вазон≥в (ними й справд≥ можна було п≥дкачатись), ≥ поњхали на вокзал, де нас вже чекав ÷ибул¤, ≥ пот¤г на  ьольнЕтобто в сторону  льольну, бо дл¤ того, щоб добратись до к≥нцевого пункту нам довелось зм≥нити чотири (а може ≥ пТ¤ть) поњзд≥в.